Хто платить за Російську війну в Україні та як це змінити?

Як війна в Україні впливає на інфляцію в світі ? Хто і чим насправді за це платить? Чому країни, що розвиваются, такі як Китай, Індія та Саудівська Аравія, які ще не приєднались до санкцій проти росії за війну в Україні у підсумку платять більше?

Крім страждань і гуманітарної кризи в наслідок вторгнення росії в Україну , вся світова економіка відчула наслідки уповільнення зростання та швидкої інфляції. Якщо знецінюється одна валюта наслідки є зрозумілими для цієї країни.  А якщо знецінюються одночасно усі валюти світу що втрачають країни в яких інфляція є помірною?

Глобальна інфляція у 2022-му році зросла до 8,7%, у 2023 цей показник прогнозується на рівні 6,8%.  Більше двох третин цієї рекордно високої інфляції припадає на інфляцію енергоносіїв та продуктів харчування [1]. Проте у випадку знецінення одночасно всіх валют найбільше знецінюються самі гроші та накопичення прив’язані до цих валют, такі як депозити та грошові облігації.

В певних регіонах Європи та країнах Центральної Азії на ринках, що розвиваються, інфляція у 2022-му становила 15,9%, що є найвищим показником за понад 20 років, і найвищий серед усіх регіонів світу, що розвиваються.
За статистичними даними BP росія до війни видобувала 12% нафти у світі з яких понад 3% споживала самостійно і 9% експортувала іншим країнам. Видобуток газу складав 17% з яких власне споживання 12%, а продаж іншим країнам 5% від світового видобутку [2].
За даними енергетичного агентства IEA попри санкції росія у 2022-му році експортувала майже той самий обсяг нафти змінивши покупців. А експорт газу знизився на 20%, тобто з 5% до 4% світового видобутку.
Чому зменшення видобутку газу на 1% у світі та зміна структури покупців російської нафти призвели до захмарних цін на енергоносії (до 83%), продукти харчування (до 48%) та світової глобальної інфляції 8,7%?

Одне з досліджень опублікованих ФРС наводить, що нічим не виправдана війна росії проти України та ризики розповсюдження війни, є окремим рушієм що підштовхує інфляцію[7].

Більше того, за прогнозами Енергетичного агентства експорт російського газу у 2023-му впаде ще на 15%, а експорт нафти знизиться тільки на 10%. Тобто у 2023-му експорт нафти та газу знизиться усього менше ніж на 1% від світового видобутку, а глобальна інфляція зросте у світі до 6,8%, а на ринках що розвиваються зросте до 16%.

Чому страх та невизначеність підштовхує інфляцію більше ніж дефіцит певних товарів?

Після того як грощі стали паперовими та електронними за грошовою одиницею немає нічого окрім обіцянки держави.  Обіцянки чтого?  Того, що держава контролює ситуацію та завтра буде існуватий певний порядок, захст прав, в тому числі прав власності.

Злочин росії проти кордонів суверенної держави Україна, кордонів визнаних усіма без винятку країнами світу та одночасне ігнорування санкцій баготьма провідними державами світу створює зневіру здатності держав контролювати ситуацію, забезпечення порядку та захисту прав власності в світі в цілому. 

В умовах недовіри до майбутнього порядку виробники змушені закладати у ціну своїх товарів та послуг додатковий резерв, підвищуючи ціни. Чим менше впевненості у порядку та захисті прав – тим більше потрібен резерв.

У той час як люди, корпорації та держави які тримають активи, оцінені в валюті, депозити чи облігації, втрачають від інфляції оскільки вона підриває реальну вартість їхніх активів.

Так хто найбільше тримає активи виражені в грошах та втрачає від глобальної (абсолютної) інфляції?  За даними звіту ООН у 2022-му році світ сягнув рекорду із державних боргів досягши 90 трл. Дол. США.  Але кожна країна яка позичає має також власні запозичення.  Має значення в якій валюті країна отримала позику та в якій валюті запозичила. 

Різниця між запозиченнями та виданими позиками є чистою інвестиційною позицією країни.  Так з відкритих джерел серед країн які у підсумку є країнами кредиторами є багато країн які або не приєдналися до санкцій взагалі або займають нейтральну позицію.  

Загроза втратити значну частину статків через глобальну інфляцію серед країни які не приєдналися або не повністю приєднались до санкцій найбільша у наступних країн:

Суверенні країни-інвестори це далеко не єдині інвестори які тримають накопичення із прив’язкою до валют. Банки позичають грощі бізнесу, приватні інвестори позичають банкам, а в багатьох країнах пенсійні фонди вкладають гроші інвестуючи їх у цінні папери або облігації.  Розуміючи неминучу хвилю інфляції і як наслідок невдоволення кредиторів, із початком війни усі провідні країни почали передбачати компенсацію майбутньої інфляції у вартості кредитування, підвищуючи відсоткові ставки кредитування. 

В такому випадку кредитори, ще до того як отримують від боржників свої кошти назад, отримують високу відсоткову ставку яка покриває інфляцію.    Центральні банки усіх провідних країн підвищили ключові відсоткові ставки до рекодних рівнів за останні 30-60 років.
Ці заходи не повернуть втрату власникам коштів які інвестували в облігації з фіксованими ставками але зупиняє втрату майбутнім інвесторам.
По суті підвищення ставок є перенесенням збитків від зниження довіри до держав через неспроможність зупинити війну з кредиторів до тих хто запозичує кошти. Але таке перенесення не є рівномірним адже і до війни вартість кредитування у світі не була рівномірною, а залежала від країни та рівня ризику боржника.
Підвищення вартості кредитування для країн що розвиваються та бізнесу у цих країнах досягло безпрецедентно високого рівня: 

Відповідно до Звіту ООН близько 3,3 мільярда людей зараз живуть у країнах, де боргові відсотки перевищують витрати на охорону здоров’я чи освіту. Через війну росії проти України у всьому світі інфляція і як наслідок зростання боргового тягаря заважає країнам інвестувати в сталий розвиток та зелену енергетику. Чи повернеться довіра людей у всьому світі до держав та їх валют в цілому якщо Україна поверне свої території тільки військовим шляхом (а це станеться) без підтримки санкцій країнами Азії, Африки та Південної Америки? 

Чи можливе повернення довіри до правової системи якщо злочинця наполовину засуджено та він не компенсував збитки?  Якщо більшість країн які зараз виступають за нейтралітет, купують або торгують російською нафтою та газом не долучатися до санкцій, впевненість у спроможність держав та валют в цілому не відновится повною мірою навіть після військової перемоги України.     Підвищена інфляція без розширення санкцій залишиться і після війни. І напроти, приєднання до санкцій проти російської нафти та газу, російського військового виробництва зміцнить довіру до правової системи у світі та знизить інфляцію яка ґрунтується на страху.

Чи підвищяться ціни на енергоносії у випадку більш масштабного ембарго на російські ресурси? Так підвищяться але надвисокі доходи від цього будуть отримувати країни та компанії які не спалюють прибутки у котлі війни, а інвестують в економіку.  Кожна сучасна велика енергетична компанія будь то Aramco, Exxonmobile, Shell, BP мають власні проекти з зеленої енергетики.

Більше того, коли інфляція викликана дефіцитом певних товарів така інфляція має дно – інфляція зупиниться коли буде розподілено збиток від такого дефіциту.

А коли зупнится інфляція, ставки, зниження ВВП що грунтуєтся на страку та недовірі до держав?

Інфляція яка грунтуєтся на страху без шкоди ВВП зупиниться після зменшення підстав для страху – після збільшення власного виробництва зброї, яка зараз є вирішальним фактором у війні, енергетичної та економічної готовності до війни. Зброї на першому місці адже у електростанції немає сенсу якщо у трансформатор влучила ракета.

Чи можуть країни які не долучилися до санкцій розраховувати на допомогу інших країни шляхом санкцій у випадку нічим не виправданого, неприхованого військового злочину проти них у майбутньому? Такі країни будуть змушені більше інвестувати в зброю. ВВП такої країни, хоч і може нагадувати зростання, але цей ВВП дуже далеко від того якій очікують громадяни цих країн.

Приєднання до санкцій таких країни як Китай, Індія, Саудівська Аравія, Катар, Бразилія, ЮАР буде означати не тільки зниження інфляції та вартості фінансування. Це вступ до клубу країн, що здатні контролювати ситуацію, а не керуватися тимчасовими вигодами в очікуванні, що наступною країною із нічим невиправданою війною буде інша країна. Приєднання до санкцій проти росії країни проти яких самих є санкції (такі як Саудівська Аравія) окрім здатності до контролю буде означати перехід на зовсім інший рівень поваги до верховенства права. Визнання інших злочинів навіть якщо ти вважаєш несправедливим звинувачення в свій бік підкреслює тверезість у судженнях, що є ще важливішим адже будь який конфлікт у світі не є останнім конфліктом.

Джерела та посилання:

1. The World Bank: Russia’s Invasion of Ukraine and Cost-of-Living Crisis Dim Growth Prospects in Emerging Europe and Central Asia, April 6, 2023, https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2023/04/06/russian-invasion-of-ukraine-and-cost-of-living-crisis-dim-growth-prospects-in-emerging-europe-and-central-asia
2. BP: Statistical Review of World Energy 2022 | 71st edition https://www.bp.com/content/dam/bp/business-sites/en/global/corporate/pdfs/energy-economics/statistical-review/bp-stats-review-2022-full-report.pdf
3. FT: Global inflation tracker: see how your country compares on rising prices https://www.ft.com/content/088d3368-bb8b-4ff3-9df7-a7680d4d81b2
4. IEA: Russian total oil exports, January 2022 – January 2022, 22 Feb 2023 https://www.iea.org/data-and-statistics/charts/russian-total-oil-exports-january-2022-january-2023
5. IEA: Russian gas exports in the World Energy Outlook 2022 vs. 2021 Russian gas exports in the World Energy Outlook 2022 vs. 2021 – Charts – Data & Statistics – IEA
6. Forbs: BP Energy Outlook 2023: War Accelerates Oil And Gas Decline, Instability Pushes Renewables To 60%, Russian Energy Takes A Hit, Feb 16, 2023https://www.forbes.com/sites/ianpalmer/2023/02/16/bp-energy-outlook-2023-war-accelerates-oil-and-gas-decline-instability-pushes-renewables-to-60-russian-energy-takes-a-hit/?sh=106a1aa26b40
7. FEDS Notes: The Effect of the War in Ukraine on Global Activity and Inflation, May 27, 2022, https://www.federalreserve.gov/econres/notes/feds-notes/the-effect-of-the-war-in-ukraine-on-global-activity-and-inflation-20220527.html
8. UN GLOBAL CRISIS RESPONSE GROUP: A world of debt: A growing burden to global prosperity, July 2023, https://unctad.org/publication/world-of-debt
9. CEIC: Net International Investment Position https://www.ceicdata.com/en/indicator/net-international-investment-position